Робота з батьками

Добрі поради

                         Шановні батьки та любі вихованці!

                                       Сьогодні розпочинається літній оздоровчий період!

Термін літнього оздоровчого періоду  01.06.2023 - 31.08.2023. Ознайомтесь, будь ласка, з технікою безпеки на літній період. Всім бажаю миру, спокою, здоров'я та вдалого відпочинку! До зустрічі у новому навчальному році!

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОГО ПОВОДЖЕННЯ НА РІЧКАХ ТА ВОДОЙМАХ

Умови безпеки на воді

        Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу. Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку.

Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:

- правильний вибір та обладнання місць купання;

- навчання дорослих і дітей плаванню;

- суворе дотримання правил поведінки під час купання й катання на плавзасобах.

Загальні правила поведінки на воді

1. Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен відбуватися бути тільки в спеціально відведених та обладнаних для цього місцях;

2. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби;

3. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкості вітру до 10 м/сек, при температурі води – не нижчою за +18°С, температурі повітря – не нижчою за +24°С;

 4. Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи в постійному напруженні, обирайте оптимальну швидкість рухів, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря й необхідних тренувань;

 5. Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5–2 години;

 6. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води;

 7. У воді варто знаходитися не більше ніж 15 хвилин;

 8. Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні;

 9. Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів;

 10. Перед тим, як стрибати у воду, переконайтеся в безпеці дна й достатній глибині водоймища;

 11. Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно;

 12. Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації в чергового по човновій станції.

На воді забороняється:

 1. Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей;

 2. Запливати за попереджувальні знаки;

 3. Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.

 4. Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.

 5. Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.

 6. Плавати на плавзасобах біля пляжів та інших місць, які не відведені для купання.

 7. Вживати спиртні напої під час купання.

 8. Забруднювати воду й берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну й одяг у місцях, відведених для купання.

 9. Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.

10. Допускати у воді небезпечні ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.

11. Подавати помилкові сигнали небезпеки.

12. Купання дозволяється в спеціально обладнаних місцях, визначених місцевими органами виконавчої влади.

13. Місця купання обладнуються рятувальними постами з рятувальними засобами. Крім того, в місцях для купання дно ретельно перевіряється аварійно-рятувальними службами, про що складається акт перевірки, вимірюється температура води і повітря.

                        Правила поведінки під час катання на човнах

       Човни, катера та інші плавзасоби, що належать санаторіям, дитячим таборам і базам відпочинку, повинні реєструватися встановленим порядком. Щорічно перед початком сезону вони проходять технічний огляд. Малі судна повинні знаходитися під охороною або під замком. Перед відплиттям їх потрібно перевірити на справність і оснастити рятувальними засобами. Наказом по установі призначаються особи, відповідальні за збереження, технічний стан і експлуатацію малих суден.

1. Сідати в човен потрібно обережно, ступаючи по центру настилу.

2. Кататися на човні або іншому малому плавзасобі дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях.

3. Перед тим, як відправитись на водну прогулянку, необхідно отримати на це дозвіл та зареєструватись у чергового по човновій станції.

4. Рухатись на човні необхідно завжди по правому боці річки, по руху човна, намагаючись триматися не далі ніж 20 метрів від берега.

5. Якщо потрібно випередити інший човен, то треба обходити його з лівого боку.

6. Гребний човен повинен звільняти дорогу всім човнам, що проходять справа від нього, а також моторним і вітрильним суднам.

7. Гребти веслами треба рівномірно, кермач повинен бути особливо уважним, щоб не вдаритися об борт іншого човна.

8. Під час катання на малих плавзасобах забороняється:

- пересідати з місця на місце, сідати на борт під час руху човна;

- розгойдувати човен, пірнати з нього;

- категорично забороняється переходити з одного човна в інший;

- навантажувати малі судна понад установлені норми;

- перетинати курс суден, що йдуть;

- підходити близько до суден, що рухаються;

- кататися поблизу пристаней і причалів;

- віддалятися на човні від берега більш ніж на 100 метрів;

- кататися на саморобних човнах, катерах, плотах, автомобільних камерах;

- кататися при несприятливих метеорологічних умовах;

- виходити на фарватер судноплавства.

Рятувальними засобами з катера або шлюпки можна надати своєчасну допомогу потопаючій людині. Район дії рятувального поста обмежується радіусом 400 метрів.

                                Порядок дій у випадку нещастя

1.Якщо човен перевернувся, головне – не розгубитися. Човен, що перекинувся, добре тримається на воді, отже потрібно зберігати спокій і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега.

2.Потрапивши під пліт, або вітрило човна, що перекинулося, ні в якому разі не можна заплющувати очі. Варто плисти в тому напрямку, відкіля надходить світло.

3.Той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє плавати, підтримувати його на плаву.

4.Рятувати треба спочатку одного потопаючого, потім іншого; спасти вплав одночасно кількох людей неможливо.

5.Під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні. Він повинен вміти управляти судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді.

6.Причиною загибелі людей на воді можуть бути вири, що затягують навіть досвідчених плавців, підводні плини, які паралізують волю людини, що пливе; водорості, що сковують рух плавця.

7.У швидкій річці можна потрапити у сильну течію Вона підхоплює плавця і починає безладно нести. Непосильна боротьба з течією може вкінець виснажити сили плавця. Тому розсудливіше плисти за течією, періодично відпочиваючи на спині, повільно наближаючись до берега.

8.У випадку, якщо плавець опинився у воді під час шторму, він не зможе вийти з води. У таких випадках необхідно обрати найбільш сильну попутну хвилю, наблизитися на ній до берега і вибігти на нього. Якщо це не вдається зробити, необхідно схопитися за водорості чи прибережне каміння і всіма силами утриматися, упираючись пальцями ніг до тих пір, поки не спаде хвиля, потім зіскочити і вибігти за межу прибою.

9.Якщо ви потрапили у вир, наберіть якнайбільше повітря, занурюйтесь у воду і, зробивши сильний ривок убік за течією, спливайте на поверхню. Від переохолодження або різкого переходу із зони теплої води у зону холодної з’являються судоми, що зводять руки і ноги.

10. Головне – не розгубіться! Треба негайно перемінити стиль плавання, найкраще лягти на спину і плисти до берега.

11.Намагайтеся утриматися на поверхні води і кличте на допомогу. Плавець, що заплутався у водоростях, не повинен робити різких рухів і ривків, інакше петлі рослин затягнуться ще щільніше.

12. Необхідно лягти на спину і постаратися м’якими, спокійними рухами виплисти у бік, звідкіля приплив. Якщо це не допоможе, потрібно підтягти ноги, обережно звільнитися від рослин руками.

13.Іншими причинами нещасних випадків на воді можуть бути: переохолодження у воді; перевтомлення м’язів, викликане тривалою роботою їх без розслаблення безперервного плавання одним стилем; купання незагартованого плавця у воді з низькою температурою та інші.

14. В усіх випадках плавцю рекомендується перемінити стиль плавання і по можливості вийти із води.

15. Якщо немає умов для негайного виходу із води, то необхідно діяти таким чином: При відчутті стягування пальців руки потрібно швидко з силою стиснути пальці кисті руки у кулак, зробити різкий відкидаючий рух рукою у зовнішній бік та розтиснути кулак; при судомі ікроножного м’яза необхідно, підігнувшись, двома руками обхопити ступню постраждалої ноги і з силою піджати ногу в коліні поперед себе.

            Надання невідкладної домедичної допомоги постраждалим на воді

Серед станів з боку здоров’я людини, які потребують невідкладної медичної допомоги, найбільш часто, при нещасних випадках на воді, зустрічаються переохолодження та утоплення. У разі загального переохолодження необхідно провести заходи, які відвертають можливість подальшого переохолодження.

1.Мокрий одяг знімають, а хворого загортають в ковдру, можна зробити декілька активних фізичних вправ.

2.Не слід давати алкоголь через те, що він підвищує потребу в кисні і може спровокувати виникнення судом.

3.При виникненні локального переохолодження або відмороження невідкладна допомога полягає у відігріванні уражених холодом ділянок шкіри з метою відновлення кровообігу в цих зонах.

4. Пропонується зігрівання тканин занурюванням уражених частин тіла у воду, підігріту до температури 30-40° С, на 15-20 хв. Після цього відморожену частину тіла слід висушити і накласти асептичну пов’язку, покрити теплим одягом.

5.При неможливості зігрівання теплою водою, необхідно застосовувати розтирання уражених ділянок шкіри спиртом етиловим або горілкою, дотримуючись заходів безпеки, направлених на запобігання механічного ушкодження відшарованої шкіри та інфікування.

6.При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. 7. Рятувати потопаючих приходиться коли: потопаючий знаходиться на поверхні, тільки що зник під водою або пробув під водою декілька хвилин. В цих випадках, перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги.

7.Іноді, якщо випадок трапився біля берега можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівне коло, дошку, мотузку, кінець Олександрова та ін.

8.До потопаючого необхідно підпливати таким чином, щоб він не бачив рятівника та не став чіплятися за нього. До потопаючої людини підпливають ззаду, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною.                                                                                     

 9. У особи, яку взяли з поверхні води, частіше бувають психічні розлади, викликані страхом. Необхідно зняти з неї мокру одежу, витерти тіло, дати 15-20 крапель настойки Валеріани чи крапель Зеленіна, заспокоїти та зігріти людину (укутати і дати гарячого напою).                                                                                                

10. Якщо свідомість відсутня (не реагує на звернення та легкі постукування по щоках), але збережені пульсація на сонній артерії та дихання – необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою, дати вдихнути через ніс пари нашатирного спирту, яким змочений шматок ватки, та провести вищевказані заходи.                                                                               

11. Пульс на сонних артеріях перевіряється на рівні щитовидного хряща по черзі з обох боків.

12.Дослідження пульсу на променевій артерії не доцільно, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу.

13. Ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот.

14. В разі, якщо свідомість, пульс на сонних артеріях, наявні признаки зупинки дихання відсутні, широкі зіниці, але нема трупних плям, задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати відновлення дихання та кровообігу.

15. По-перше, спробувати видалити воду з дихальних шляхів. Рідину з них можна частково вивести, трохи піднявши постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова повисали, або "перегнути” постраждалого через своє стегно при зігнутій в коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і потребує багато часу.

17. На обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень є 4-5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.

    Діяти треба швидко за наступними кроками:

- Покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню.

- Однією рукою відкрийте йому рота, пальцями іншої руки, завернутими у серветку або носову хустинку, видалити з порожнини рота пісок, мул та інше.

- Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігнути хребет в шийному відділі (це потрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу. Утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носа.

- Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно «краєм ока» контролюйте підіймання грудної клітки, якщо грудна клітка не підіймається, або підіймається надчеревна ділянка, повторіть все з пункту № 2. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті, або є пошкодження щелепи, язика, губ, проводять штучну вентиляцію не методом «рот в рот», а «рот в ніс», затискуючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань – 16-20 за хвилину.

- Для зовнішнього масажу серця розташуйтесь з боку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть вздовж передньої – нижньої поверхні грудини, основу другої долоні впоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулубу, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів синхронно з натискуванням на грудину, на сонних артеріях.

- Через кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з’явився пульс на сонних артеріях.

ЗНАННЯ І ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ Є ЗАПОРУКОЮ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я А ТАКОЖ ПРИЄМНОГО ВІДПОЧИНКУ!                                

Правила перебування дітей на сонці. Сонячний удар, перша допомога при його ознаках (поради для батьків)

Перебування дітей на сонці слід регулювати. Спочатку малюк може знаходитися під променями сонця 5 – 6 хвилин, а після появи засмаги 8 – 10 хвилин. Під час прогулянки можна провести 2 – 3 сонячні ванни, доводячи перебування дитини на сонці до 40 – 50 хвилин упродовж дня. Щоб уникнути опіків, одяг дітей знімають поступово: спочатку діти ходять у майках і трусиках, потім тільки в трусах. Голова обов’язково повинна бути прикритою панамкою або косинкою.

Кращий час для прийому сонячно – повітряних ванн з 9.00 до 11.00 годин дня. Це загартування варто робити не раніше чим через 30 – 40 хвилин після прийому їжі.Дітей частіше потрібно напувати водою.

Сонячний і тепловий удари – це стани, що виникають у результаті перегріву організму. Перегріванню особливо піддані діти. Сонячний удар настає при перегріванні прямими сонячними променями, особливо голови.

Перші ознаки – млявість, розбитість, нудота, головний біль, запаморочення. Далі підвищується температура тіла (до 38 – 40 “С), з’являється блювота, можлива непритомність, судоми.

Тепловий удар найчастіше відбувається в спекотну, безвітряну погоду. Його виникненню сприяє темний одяг, що погано відбиває сонячні промені, або одяг , що не пропускає повітря й затримує випаровування тіла.

При ознаках теплового або сонячного удару викличте лікаря. До його прибуття укладіть дитину в тіні або прохолодному приміщенні, зніміть одяг, що стискує. До голови, бічних поверхонь шиї, пахових областей прикладіть ємність з льодом (водою), укутайте малюка мокрим простирадлом, дайте рясне питво (підсолену холодну воду, холодний чай).

Для активізації дихання дитини, поплескайте її по обличчю рушником(хусткою), змоченим у холодній воді, дайте вдихнути нашатирний спирт, кисень, розітріть тіло. Якщо подих утруднений або зупинився, зробіть штучне дихання.

Бажаю всім гарного відпочинку!

                              До уваги батьків!

Як допомагати дітям у замкненому просторі  http://www.barabooka.com.ua/yak-dopomagati-dityam-u-zamknenomu-prostori/.

Як заспокоїти дітей під час війни  https://mon.gov.ua/ua/news/monzapuskaye-informacijnu-kampaniyu-pro-te-yak-zaspokoyiti-ditej-pid-chas-vijni

Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті https://www.youtube.com/watch?v=VpJXr3UXCvo

Як говорити з дитиною, якщо батько чи мати захищає країну HTTPS://MON.GOV.UA/UA/PSIHOLOGICHNA-TURBOTA-VID-SVITLANI-ROJZ/YAKSHOBATKO-CHI-MATI-ZAHISHAYE-KRAYINU.

Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною https://www.youtube.com/watch?v=8ml9RPFun7s.

Фізична безпека дітей під час війни. Сайт «Освітній омбудсмен України» https://eo.gov.ua/fizychna-bezpeka-ditey-pid-chas-viyny-pravylapovedinky-v-evakuatsii-na-okupovanykh-terytoriiakh-i-v-zoni-boyovykhdiy/2022/03/19/.

Рекомендації для населення під час воєнного стану https://phc.org.ua/news/rekomendacii-dlya-naselennya-pid-chas-voennogo-stanu.

Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу. Поради від ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/stories/7-tips-for-parents

«Розкажи мені». Безкоштовна інтернет-платформа для психологічних консультацій. https://tellme.com.ua/

Небезпека від крижаних бурульок

Нинішня зима мінлива – сильні морози чергуються з нетривалою відлигою. Такі температурні перепади – найсприятливіші умови для утворення крижаних бурульок.

Танучи, крижані бурульки можуть ламатися та падати. Особливу небезпеку бурульки становлять в місцях масового скупчення людей та на вузьких вуличках, де тротуари безпосередньо прилягають до будинків.

Дотримуйтеся основних правил безпеки, а саме:

• проходячи повз будинки чи біля високих дерев, необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів;
• не ходити під дахом будівель, а також під балконами;
• не слід заходити за межі встановлених огорож;
• якщо ви самостійно збиваєте навислі бурульки з вікон верхніх поверхів – бережіться випадання з вікон;
• батькам та вчителям треба розповісти дітям про всю небезпеку падіння крижаної загрози;
• власникам автотранспорту не слід припарковувати свої машини біля будинків.

Пам’ятайте, що ваша особиста безпека залежить насамперед від вас самих!

Безпека на водоймах взимку

https://youtu.be/8OAnMNVrVTc

Правила безпеки під час ожеледиці та відлиги

https://youtu.be/Vk4su4Ue14Y

Як не травмуватись під час ожеледиці?https://youtu.be/AobcUWkqD3U

Правила безпечної поведінки на льоду

https://youtu.be/LKkawQ6DcUA

https://youtu.be/Hve_Bi_WUuM

Поради батькам на кожний день

https://youtu.be/lUQjIotHZmc

Як виховати добрі звички

https://youtu.be/3kKpB_44DAQ

Захистимо дитину від насилля 

 https://docs.google.com/presentation/d/1_Wn4sHPmedIgLCdiU074E0oi4maNJ8gO2HsYV9-jDKg/edit?usp=sharing

Зупинимо насилля разом 

https://docs.google.com/presentation/d/1UiSpO-7tBkpQoR6esI4aBw-9HUPiEvTXdMvCePpqeLc/edit?usp=sharing

Подорож до країни прав та обов’язків дітей:

https://youtu.be/TUhEfJjHnBw

Як зупинити булінг: поради для свідків

https://youtu.be/9de_ose8pig

Як зупинити булінг: поради для батьків   https://youtu.be/pNCvFAOAQco  

 МІННА БЕЗПЕКА: Ці правила має знати кожен!

Земля приховує безліч небезпечних знахідок, наштовхнутися на які можна в найнесподіваніших місцях. Їх активація відбувається від найменшого зовнішнього впливу: удар, тертя, струс, нагрівання. Знання заходів безпеки допоможе уникнути загрози і врятувати життя. Адже основною причиною нещасних випадків є грубе порушення елементарних правил безпеки: спроби взяти в руки, пересунути або розібрати предмет, биття по ньому, кидання у відкритий вогонь або у воду.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

1.      Торкатися знайденого предмета, пересувати його або робити з ним будь-які інші дії, особливо намагатися розібрати або знешкодити його.

2.      Проводити будь-які роботи біля знайденого предмета, особливо ті, які можуть викликати навіть незначне коливання ґрунту.

3.      Палити, користуватися запальничками, а також іншими джерелами відкритого вогню і предметами, які можуть його утворювати.

4.      Користуватися радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного керування, сигналізацією автомобілів тощо).

5.      Заливати предмет рідинами, засипати ґрунтом, намагатися чимось накрити або здійснювати інші дії на нього: звукові, світлові, теплові, механічні та ін.

6.      Допускати скупчення людей безпосередньо поруч зі знайденим предметом.

ЩО РОБИТИ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ?

1.      Зупиніться, нічого не чіпайте. Зберігайте спокій, уникайте паніки. Запам’ятайте місце виявлення предмета.

2.      Попередьте про виявлений предмет осіб, які поруч.

3.      Якщо ви або люди навколо виконують якісь роботи – негайно припиніть їх.

4.      Відійдіть самі і відведіть людей поруч якнайдалі (не менше 100 м) від знайденого предмета. Водночас відходити необхідно тим самим маршрутом (бажано слід у слід), яким ви прийшли. Якщо відходить група людей, то рухатися необхідно колоною по одному й так само, слід у слід.

5.      Повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи і спеціальні служби за телефонами 101 зі 102 (повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета).

6.      По можливості до прибуття правоохоронних органів або спеціальних служб вживіть заходів щодо недопущення до небезпечної зони сторонніх людей. Негайно повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи або спеціальні служби.

Особливу увагу й пильність треба приділяти:

·         колишнім військовим позиціям і оборонним укріпленням;

·         контрольним дорожнім пунктам;

·         місцях переправ через водні перешкоди;

·         залишкам військової техніки;

·         вузьким місцям, де неможливо обійти або об’їхати перешкоду;

·         ґрунтовим дорогам і узбіччю доріг із твердим покриттям;

·         необробленим ділянкам землі;

·         будинкам і спорудам, покинутим місцевими жителями.

У громадському транспорті (особливо в потязі) звертайте увагу на залишені сумки, портфелі, згортки та інші безхазяйні предмети.

У під’їзді будинку звертайте увагу на сторонніх людей і незнайомі предмети. Як правило, вибуховий пристрій у будівлі закладають у підвалах, на перших поверхах, біля сміттєпроводів, під сходами.

ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ?

·         У жодному разі не торкайтеся предмета, не намагайтеся пересувати його або робити будь-які інші дії.

·         Не куріть поблизу предмета, не користуйтеся запальничками, іншими джерелами відкритого вогню, а також предметами, які можуть його створювати.

·         Відійдіть якомога далі від місця, де виявлено підозрілий предмет.

·         Негайно повідомте про знахідку представникам правоохоронних органів або спеціальних служб.

·         По можливості організуйте охорону на безпечній відстані (не менше 100 метрів).

ЯКЩО ВАШ ДІМ АБО КВАРТИРА ВИЯВИЛИСЯ ПОБЛИЗУ ЕПІЦЕНТРУ ВИБУХУ?

1.      Обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити, чи немає витоків води, газу, спалахів.

2.      У темряві в жодному разі не запалюйте сірники чи свічки – користуйтеся ліхтариком.

3.      Негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду.

4.      З безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким і коротко повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття.

5.      Візьміть із собою документи, гроші, цінності та в разі необхідності ліки.

6.      Надайте допомогу в евакуації дітям, літнім та важкохворим людям.

7.      Перевірте сусідні квартири, будинки на наявність у них дітей, які на час оголошення евакуації залишилися без нагляду дорослих, повідомте про це представникам рятувальних служб.

8.      Обов’язково замкніть свою квартиру.

9.      Залишайте будинок спокійно, уникаючи паніки.

ЯКЩО ВИ ОПИНИЛИСЯ ПОБЛИЗУ ВИБУХУ:

·         Не намагайтеся наблизитися до епіцентру, щоб подивитися чи допомогти рятувальникам. Найкраще, що ви можете зробити, – покинути небезпечне місце.

·         У разі отримання повідомлення про евакуацію з дому дійте за вказівкою представників правоохоронних органів.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!!!

Завжди зберігайте спокій, уникайте паніки! Це допоможе запобігти жертвам й дати можливість спецслужбам діяти ефективно!

Ніколи не заходьте в райони, позначені знаком мінної небезпеки «НЕБЕЗПЕЧНО, МІНИ» (DANGER, MINES / УВАГА, МІНІ)!

У разі перебування в небезпечних районах усі знаки, що викликають сумнів, необхідно розглядати як попередження про небезпеку.

                               ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ  ТИЖДЕНЬ БЕЗПЕКИ

Шановні батьки! 15-21 листопада відбувається другий етап Глобального тижня безпеки дорожнього руху. Загальним планом заходів Всеукраїнського тижня безпеки дорожнього руху 19 листопада визначено датою проведення Єдиного національного уроку на тему"Безпечна дорога додому" в рамках національного проекту "Безпечна країна". 

Проведіть, будь ласка, з дітьми бесіду з переглядом даних ілюстрацій і поясніть їм правила поведінки пішоходів.

Використовуйте в одязі дитини, на рюкзаках тощо світловідбивні елементи.

Вчіть дитину правилам поведінки на вулицях, 

користування громадським транспортом, як правильно обходити цей транспорт та правилам поведінки у ньому. 

Пропоную Вам використовувати для цього навчально-методичний посібник "Безпечна дорога додому", в якому у простій та доступній формі пояснюються правила поведінки пішоходів.

                               До Вашої уваги наступні поради:

 Дитина чесна зі своїми батьками тільки тоді, коли:

1. Довіряє їм.

2. Не боїться їх гніву чи осуду.

3. Впевнена, щоб не сталося його (її) не принизять як особистість.

4. Обговорювати будуть не її, а вчинок, який потрібно виправити.

5. Допоможуть, підтримають, коли їй погано.

6. Дитина твердо знає, що Ви на її боці.

7. Впевнена, якщо накажуть, то мудро, справедливо.

Як можна допомогти дитині добре поводитись

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

• Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.

• Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих.

• Змінюйте оточення, а не дитину.

• Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

• Висловлюйте свої бажання позитивно.

• Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

• Висувайте реальні вимоги.

• Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

• Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням.

• В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими — використовуйте тактику переключення уваги.

• Обирайте виховання без побиття та крику.

• На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

• Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Що робити, якщо малюк обманює?

• Намагайтеся зрозуміти причину.

• Не сваріть, навіть якщо піймали на брехні.

• Не намагайтеся будь-як «вирвати» зізнання.

• Якщо дитина сама визнала свою провину, обов'язково похваліть її.

• Обговоріть ситуацію з малюком наодинці і намагайтеся разом знайти вихід.

• Краще не розповідайте про це нікому, тому що маляті буде неприємно слухати, що обговорюють його промахи.

• Не порівнюйте дитину з іншими дітьми,— це не матиме користі.

• Демонструйте позитивний приклад — будьте щирим із дитиною в почуттях і вчинках.

           

 Пам’ятка для батьків «Як виховати слухняну дитину!»

1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Ваша поведінка – приклад для наслідування.
2. Змінюйте оточення, а не дитину. Не карайте дітей за їхню природну цікавість.
3. Критикуйте не дитину, а її вчинки. Критика дитини сприятиме формуванню заниженої самооцінки.
4. Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого не бажаєте.
5. Висувайте реальні вимоги. Вимоги до дитини мають відповідати їхнім віковим можливостям.
6. Обирайте виховання без застосування фізичної сили та приниження. Не намагайтеся виховати навички самоконтролю і поваги до інших за допомогою покарання.
7. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не дорікайте та не контролюйте їх постійно.
8. Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина, навіть коли вона сердита. Цікавтеся тим, що вона робить та відчуває.

ЛЮБОВ Є НАЙВАЖЛИВІШОЮ ПОТРЕБОЮ ВСІХ ДІТЕЙ ТА ОДНІЄЮ З ОСНОВНИХ ПЕРЕДУМОВ ПОЗИТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ДИТИНИ!

      

            Матеріал від практичного психолога дитячого садка 

                                                Кривонос Вероніки Миколаївни

     Поради про виховання дітей дошкільного віку

Хіба не дивно, як швидко ваш малюк перетворився на пустотливого дошкільника? Він став таким невгамовним і рухливим. Тепер вам знадобиться багато сил, щоб впоратися з його бурхливою енергією та допитливістю, а також спрямувати її у продуктивне русло.

Дослідження стверджують, що до п'ятирічного віку мозок людини розвивається на 90%. Тому це час, коли батькам треба опанувати себе й допомагати своєму дошкільнику гармонійно та всебічно розвиватися. Адже не секрет, що навчання починається вдома, у сім'ї.

Далі пропонуються поради, які допоможуть вам оволодіти азами виховання енергійних дітей дошкільного віку.

1. Розвивайте навички спілкування вашої дитини. Перебуваючи в дитячому садку, дитина повинна вміти словами повідомляти про свої потреби та взаємодіяти з людьми, які її оточують. Зокрема, позитивні комунікативні навички допоможуть дитині спілкуватися з вихователем, уточнювати будь-які свої питання й розвіювати сумніви та й просто відпрошуватись у туалет.

2. Навчайте дитину уважно слухати. На відміну від домашнього оточення, у дитячому садку діти повинні вміти мовчати та слухати те, що каже вихователь. Дитині необхідно звикнути знаходитися весь день в одному місці й уважно слухати те, що ви їй кажете. Розвивати цю навичку можна, розповідаючи дитині різні цікаві історії.

3. Давайте вказівки. Дитина у віці 4–5-ти років уже готова приймати ваші інструкції або інструкції вихователя. Грайте з нею в різні ігри, в яких від вас вимагається викласти певні поетапні вказівки або кроки, необхідні для виконання завдання гри. Це навчить вашого дошкільника правильно дотримуватись інструкцій.

4. Заохочуйте групові заняття. У дитячому садку деякі завдання діти виконують у групі. Удома також можна влаштовувати дитячі вечірки. Запрошуйте до себе додому сусідських малюків і дошкільнят, щоб ваша дитина могла спілкуватися з ними.

5. Розвивайте навички моторики вашої дитини. У дошкільному віці дитина вже добре вміє тримати олівець, користуватись ножицями, фломастерами або кольоровими олівцями. Ви можете тренувати навички дрібної моторики вашої дитини, пропонуючи їй малювати звивисті лінії й зиґзаґи і, звісно, розмальовувати.

6. Знайомте дитину з умовами дитячого садка. Відведіть дитину в дитячий садок перед початком навчального року, дайте їй можливість познайомитися з персоналом і провести там деякий час. Так вона зможе познайомитися з місцевою обстановкою, поспостерігати за тим, що там відбувається, і, коли ви незабаром залишите її там саму, вона буде відчувати себе спокійно.

7. Уточнюйте будь-які запитання, розвіюйте будь-які сумніви дитини. Розмовляйте з вашою дитиною про дитячий садок і допоможіть їй відчути радість і хвилювання із цього приводу. Допоможіть дитині звільнитись від будь-якого роду страхів, розвіюючи всі її сумніви, і переконайтеся, що ви повністю усунули всі її побоювання та хвилювання із приводу відвідин цього дошкільного закладу.

8. Допомагайте дитині набувати самостійності. Діти, які здатні самостійно подбати про себе, володіють більшою впевненістю, особливо в дошкільних установах. Важливо вчити й мотивувати дитину витирати ніс і рот, самостійно користуватися туалетом і т. п.

9. Приготуйте для дитини комплект запасного одягу. У дитячому садку дитина може облитись або забруднитись, наприклад, тоді, коли п'є компот, миє руки або малює фарбами. Забезпечте її запасним комплектом одягу, який буде зберігатися в її шафці, щоб у випадку необхідності вона могла перевдягнутися.

10. Надайте в дошкільний заклад повні дані про здоров'я дитини. Коли ваша дитина взаємодіє з іншими дітьми в дитячому садку, вона може легко підхопити інфекцію. У разі виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, офіційні особи дошкільного закладу зможуть удатись до негайних дій, якщо заздалегідь будуть проінформовані про її медичну історію (включаючи дані про імунізацію вашого малюка).

11. Дотримуйтесь режиму дня. Часто з маленькими дітьми буває складно дотримуватись режиму. Важливо встановити для дітей такі правила, щоб не було необхідності постійно нагадувати їм про те, що вони повинні робити протягом дня.

12. Використовуйте почуття гумору. Трохи гумору полегшить ваші бесіди. Гумор також допоможе вашим дітям налагодити зв'язок з вами, краще розуміти вас і бути щасливими.

13. Не зловживайте виховним прийомом, який передбачає винагороду. Чим частіше ви будете використовувати винагороду в якості виховного прийому, тим більше діти будуть очікувати від вас подарунків за виконання навіть найнезначніших дрібних завдань і доручень. Будьте розсудливими. Допомагайте їм зрозуміти важливість маленьких завдань.

14. Навчайте дітей розставляти пріоритети. Для дітей гра завжди стоїть на першому місці, а навчання – на другому. Але батькам необхідно навчити дітей важливості своєчасного виконання домашніх завдань. Ключовим питанням є навчання дітей уміти розставляти пріоритети.

15. Дисциплінуйте дітей. Осуд і вселяння не допомагають у питаннях дисципліни. Якщо дитина забруднила фарбою шпалери, попросіть її прибрати все самостійно. Так вона зрозуміє серйозність виявленої неохайності. Не відкладайте уроки дисципліни. Якщо ви захочете перенести дисциплінарні заходи на інший день, інцидент може просто вилетіти з голови дитини.

16. Весело проводьте час разом. Намагайтеся частіше веселитися разом з дитиною. Проявляйте творчий підхід, слухайте музику, разом танцюйте.

17. Не будьте занадто жорсткими й суворими. Батьківська суворість породжує впертість дитини. Важливо демонструвати їй свою любов. Кажіть їй добрі й ласкаві слова.

18. Запобігайте істерикам малюка. Давайте дитині право вибору. Якщо вона влаштовує істерики, перенаправляйте її на інше заняття. Визначтеся з ситуаціями, які викликають її істерики, намагайтесь уникати їх. Навіть голод, потреба уві сні або втома можуть викликати подібні емоційні зриви.

19. Намагайтесь не казати «ні». Коли дитина занадто часто чує слово «ні», це змушує її відчувати себе обділеною в ніжності й любові. Це також породжує в дитини бунтарський дух, і вона може відмовитися слухати ваші інструкції та вказівки.

20. Не забувайте про те, що ваша дитина ще занадто мала, щоб розуміти абсолютно все. Не очікуйте, що малюк зрозуміє кожне ваше слово. Його світогляд поки ще не такий широкий, щоб він міг розпізнавати значущі й серйозні речі. Тому приведіть свої очікування у відповідність з віком вашої дитини. Шукайте творчі шляхи, щоб наставляти її.

21. Розповідайте маляті про наслідки поганої поведінки. Надзвичайно важливо вчити дитину розуміти, який вплив справляє хороша або погана поведінка. Дайте їй зрозуміти, що коли вона веде себе добре, усі навкруги цінують і підтримують її. З іншого боку, погана поведінка призводить до зауважень і негативних наслідків. Це допоможе їй бути уважною.

22. Не реагуйте занадто гостро, не беріть поведінку дитини близько до серця. Дітям властиво намагатися приховувати свої маленькі помилки. Просто приймайте ситуацію і скажіть, що ви чудово розумієте, хто винен у безладді.

23. Не перевантажуйте дитину. Батьки схильні очікувати, що дитина буде старанно вчитись. Але не перевантажуйте малюка занадто великою кількістю занять. Чим менше занять, тим краще він розуміє їх і засвоює нові знання.

24. Демонструйте позитивний приклад. Те, як ви робите в повсякденному житті, має великий вплив на поведінку вашої дитини. Кожного разу, коли ви складаєте свої речі на місце, закликайте дитину брати з вас приклад і складати свої іграшки.

Дошкільний вік – це вік, коли ваша дитина вже не маля і вже досить зріла для того, щоб дотримуватись ваших інструкцій. Це час, коли батьки повинні дозволити дитині всебічно й безперешкодно розвиватися й досліджувати навколишній світ!

Консультація "Розвиваємо та навчаємо працею"

https://youtu.be/-bu9PSFAvoo

 Які вітаміни потрібні дітям? Зміцнюємо імунітет дитини,                                    щоб протистояти хворобам!

 

Загальновідомо, що дитячий організм для повноцінного розвитку потребує вітаміни, але які саме, в якій кількості і з яких джерел – питання цікаве і неоднозначне. Давайте розбиратися разом, що ж саме потрібне саме вашому малюку?

Не поспішайте в аптеку!

Більшість необхідних вітамінів дитина може і повинна отримувати з їжі. Для цього не обов’язково купувати екзотичні фрукти і рідкісні продукти – в звичних нам натуральних овочах, фруктах і зелені можна знайти все, що необхідно дітям для повноцінних росту і розвитку. 

Однак іноді додаткова доза вітамінів все ж потрібна. Наприклад, якщо в житті дитини постійно присутні навантаження (різні тренування, заняття спортом, посилене навчання, перенесена хвороба і т.д.).

Іноді варто вдатися до аптечних вітамінів, якщо малюк переживає стресову ситуацію, та в разі ризику захворювань – як звичайних, так і важких застуд або грипу.

Як потрібно комбінувати вітаміни?

Приймати всі вітаміни відразу – неправильно, оскільки речовина може посилювати дію іншої або ж навпаки – пригнічувати її. Саме тому потрібно знати певні правила прийому вітамінів.

До прикладу, вітамін B12 слід приймати окремо від В1 з метою уникнення алергії, а також окремо від вітамінів В6 і С, оскільки їх взаємодія зводить позитивний результат до нуля. В6 і В1 так само небажано вживати разом.

Для того, щоб всі вітаміни рівносильно засвоювалися і приносили користь, необхідно розділити їх на різні прийоми їжі з інтервалом у кілька годин.

Не намагайтеся дати дитині максимум вітамінізованих продуктів за один раз – обов’язково враховуйте їх сумісність. Для цього можна порадитися з вашим лікарем.

Дуже часто педіатри рекомендують вітамінно-мінеральні комплекси – в них сумісність різних речовин вже врахована і грамотно дозована, проте навіть такі комплекси не варто самостійно призначати своїм дітям без крайньої необхідності та рекомендації фахівця.

 

Що саме потрібно вашому малюку?

Вітаміни зазвичай необхідні здоровій дитині для профілактики. До того ж, для різноманітних ситуацій необхідні різні групи вітамінів. Ми розберемо кілька з них і дамо прості поради по підбору відповідних продуктів в раціоні дитини:

·         часті хвороби. В такому випадку вашому малюку необхідний не тільки всім відомий вітамін С, але і вітамін А, який значно краще бореться з інфекціями. Додайте в харчування дитини помаранчеві овочі, печінку, вершкове масло, обліпиху, шипшину, гарбуз, помідори і петрушку;

·         постійна втома і порушення концентрації свідчать про брак вітаміну В1. Він у великій кількості міститься в горосі, горіхах, вівсянці і зерновому хлібі. Якщо ж при цих симптомах у малюка кровоточать ясна, то цілком можливо, що його організм потребує вітаміну С. Він міститься в цитрусових, шипшині, щавлі, агрусі, петрушці, редисці та смородині;

·         дратівливість і сонливість говорять про брак вітамінів групи В. Для того, щоб зробити дитину більш спокійною і врівноваженою, додайте в раціон вітамін В6 (є в горіхах, крупах, помідорах, червонному перці, зерновому хлібі тощо), а для бадьорості і апетиту – вітамін В12 (міститься в печінці (дітям краще давати печінку кролика чи птиці), м’ясі, молокопродуктах, морській рибі, яйцях, сирах);

·         лущення шкіри і обвітрені губи. Цими симптомами організм вимагає вітамін B2. Його ви знайдете в м’ясі, яйцях, зелених листових овочах, брюссельській капусті і рибі;

·         блідість, слабкість, анемія, проблеми з нігтями і волоссям свідчать про нестачу фолієвої кислоти (вітаміну B9). Поповніть раціон дитини горіхами, різними видами капусти, крупами, зеленою цибулею, цитрусами і яблуками;

·         повільний ріст, м’язова слабкість, пітливість і сутулість говорять про недостатній кількості вітаміну D. Щоб він надходив у організм у достатній кількості, частіше гуляйте з дитиною на сонці і закликайте її до активних ігор на свіжому повітрі (але не на відкритому сонці) ;

·         дерматити та порушення травлення – це ознака нестачі вітаміну PP (вітамін B3). Щоб повернути організм малюка в норму, додайте в його раціон горіхи і натуральні йогурти.

Важливо усвідомлювати, що один раз пропити вітаміни або з’їсти їх за вечерею, а потім харчуватися неправильно, не можна ні дитині, ні дорослому. Для того, щоб все це мало дію, потрібно дотримуватися правильного харчування і ретельно стежити за тим, що їсть ваш малюк!                                                           

                                                           ТИЖДЕНЬ БЕЗПЕКИ

                                                                  26.09.2022 - 30.09.2022

Понеділок  "Безпека під час відпочинку на природі"

https://youtu.be/lYU-kMaIsFA

Вівторок "Безпека дорожнього руху"

https://youtu.be/len-O5n2GdY

Середа "Безпека дитини у побуті"

https://youtu.be/kOwKFjKQiXc

Четвер "Безпека дитини під час воєнного стану"

https://youtu.be/ztEXYOWJF38

П'ятниця "Безпека дитини під час воєнного стану"

https://youtu.be/nUfF6DGnBfs

                                                          БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ                        

1. Про вимоги освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина»

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА для дітей від 2 до 7 років «Дитина» розроблена відповідно до Базового компонента дошкільної освіти і є комплексною варіативною програмою, в якій відображено вимоги до змісту дошкільної освіти. Зміст освітньої роботи з дітьми структуровано за принципом інваріантності та варіативності, що дає змогу відійти від традиційної системи занять, уможливлює інтеграцію різних видів діяльності та тісно пов’язано з реалія ми життя, потребами та інтересами сучасних дітей. Завдання програми — представити зміст роботи з дітьми різних вікових груп, що відповідає їхнім віковим особливостям та узгоджений з концепцією і програмою НУШ. Основний акцент зроблено на етично-естетичній складовій освітнього процесу, яка сприяє формуванню основ цiннiсних орієнтацій особистості та її духовному розвитку. Реалізація програмних вимог забезпечить належні умови для зростання здорової, щасливої, самодостатньої, творчої особистості. 

- Як базовий компонент пов’язаний із НУШ?

Безперервний та послідовний розвиток людини від народження і, в ідеалі, упродовж усього життя – це одне з основних завдань сучасного освітнього процесу. У цьому процесі дуже важлива наступність освіти.

Дошкільний вік дитини фахівці визначаєюь як час для формування основ компетентностей і навичок, що стануть у пригоді впродовж усього життя.

Початкова школа безпосередньо пов’язана з дошкіллям і продовжує (особливо – 1–2 класи) діяти за принципами й методиками, що застосовують у садочках:

·         використання гри як одного з основних елементів навчання для першачків;

·         діяльнісний підхід до навчання, тобто набуття дитиною власного досвіду та умінь через залучення до суто дитячої діяльності – рухової, ігрової, мистецької, пізнавально-дослідницької, господарчо-побутової;

·         компетентнісний підхід:формування компетентностей дитини за освітніми лініями з урахуванням її бажань, інтересів, намірів із набутими знаннями, уміннями й навичками;

·         інтегрований підхід:формування цілісної картини світу;

·         особистісно-орієнтований підхід:посилена увага до індивідуальних потреб дитини, її вподобань, здібностей, ініціативності та креативності.

- Чим оновлений БКДО відрізняється від попереднього?

Цей документ базується на гуманістичних засадах виховання майбутнього члена суспільства. Вони викладені в таких базових принципах:

·         демократичність, що в цьому контексті означає: дитина має право на самовираження та активну участь в освітньому процесі;

·         рівний доступ до якісної дошкільної освіти:кожна дитина, незалежно від умов її проживання, фінансового стану родини та можливих особливостей здоров’я має право на повноцінну дошкільну освіту;

·         сталий розвиток– розглядається в БКДО як формування економічної та екологічної свідомості та відповідальності за свої дії;

·         міжвідомча взаємодія, державно-громадське, державно-приватне та соціально-педагогічне партнерство– співпраця всіх дотичних до дошкілля установ (державних органів влади, керівництва закладів, педагогічного колективу), а також психологічної, соціальної та медичної служб у дошкільних закладах освіти.

– На що можуть розраховувати діти й батьки?

У дошкільному закладі мають бути забезпечені сприятливі умови для педагогічно-виховної роботи.

Усі ДНЗ, незалежно від форми власності, повинні забезпечувати:

·         рівність доступу до дошкільної освіти для всіх дітей раннього та дошкільного віку, у тому числі дітей з ООП;

·         солідарну відповідальність держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти та інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього й дошкільного віку;

·         можливість для батьків брати активну участь у розвитку компетентностей дитини;

·         повагу до дитини та її думки;

·         розвиток її творчих здібностей і талантів;

·         формування досвіду дитини в спілкуванні з дорослими та однолітками;

·         пріоритет – набуття особистого досвіду дитини через діяльність;

·         визначення базових якостей особистості, розвиток її активності, самостійності, ініціативності та креативності;

·         увагу до методик, що сприяють становленню в дитини емоційно-ціннісного ставлення до оточення та здатності активно відтворювати його у творчій діяльності;

·         інтегрований підхід до організації змісту та навчального процесу задля формування цілісної картини світу дитини та основ її світогляду;

·         створення сучасного універсального освітнього середовища (доступного, безпечного, розвивального тощо).

Чого навчатимуть дітей у садочках?

Навчання відбувається за освітніми лініями, що визначають його напрям та зміст. Усім лініям притаманне формування досвіду дитини в “дитячій” діяльності (рух, ігри, мистецька, пізнавально-дослідницька, господарчо-побутова).

Як і в стандартах шкільної освіти, у БКДО йдеться про компетентності. Компетентність – це результат освітнього процесу, що виражений у формуванні відповідного емоційно-ціннісного ставлення до оточення, сформованості певних знань, здатності до активного, творчого впровадження набутого досвіду.

Нове в підході до компетентностей у БКДО – інваріативні (незмінні) та варіативні (змінні) компетентності. Проте кожна з них має бути сформована за відповідними освітніми лініями.

1.      Освітня лінія “Особистість дитини”

Формує такі інваріативні компетентності:

·         рухова;

·         здоров’язбережувальна;

·         особистісна.

У результаті дитина набуває вмінь адекватно діяти в різних життєвих ситуаціях без шкоди для власного здоров’я та безпечно для інших, формується її самосвідомість.

Варіативна компетентність – спортивно-ігрова, тобто вміння грати в спортивні ігри, дотримуватися правил, бути частиною команди (наприклад, футбольної) чи грати індивідуально (шахи).

2.      Освітня лінія “Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі”

Інваріативні компетентності:

·         предметно-практична;

·         технологічна;

·         сенсорно-пізнавальна;

·         логіко-математична;

·         дослідницька.

Дитина вчиться спрямовувати власні відчуття та увагу на пізнання об’єктів довкілля; усвідомлено застосовувати елементарні математичні знання; знаходити варіанти розв’язання логіко-математичних завдань, відповідно до вікових особливостей; аналізувати та узагальнювати; виокремлювати потрібну інформацію про об’єкти довкілля, працювати разом із дорослими та однолітками.

Варіативна компетентність – цифрова. Це вміння безпечно використовувати інформаційно-комунікаційні та цифрові технології для власних потреб та виконання навчальних завдань.

3.      Освітня лінія “Дитина в природному довкіллі”

Інваріативні компетентності:

·         природничо-екологічна;

·         навички, орієнтовані на сталий розвиток.

Результат освіти в цьому напрямі – формування розуміння необхідності збереження ресурсів планети та власної відповідальності за природодоцільну поведінку.

4.      Освітня лінія “Гра дитини”

Інваріативна компетентність – ігрова.

Її результат – здатність дитини до розвитку особистісного потенціалу (фізичного, психічного, соціального, духовного), виявлення творчих здібностей, демонстрування самостійності, ініціативності, організованості, цікавість до пізнання.

5.      Освітня лінія “Дитина в соціумі”

Інваріативна компетентність – соціально-громадянська. Формує ціннісне ставлення дитини до себе, своїх прав та прав інших людей, культурних надбань українського народу, інших національностей і культур; здатність до прояву особистісних якостей та почуттів; готовність до взаємодії та участі в родинних та суспільних процесах.

Варіативна компетентність – фінансова грамота. Означає здатність дитини раціонально використовувати ресурси, заощаджувати, оцінювати наявні можливості; формує підприємницькі здібності тощо.

6.      Освітня лінія “Мовлення дитини”

Інваріативні компетентності:

·         мовленнєва;

·         комунікативна;

·         літературно-художня.

Дає змогу за допомогою мови й мовлення пізнавати світ і взаємодіяти з ним, спілкуватися з однолітками та дорослими, поважливо ставитися до друкованих чи електронних книжок, художнього слова.

Варіативні компетентності:

·         основи грамоти, тобто оволодіння початковими навичками читання й письма, здатність до фонематичного сприйняття, звукового аналізу елементів мови тощо;

·         іноземна мова, що означає базовий рівень володіння іншими мовами.

7.      Освітня лінія “Дитина у світі мистецтва”

Інваріативна компетентність – мистецька. Це означає обізнаність дитини в різновидах мистецтва; бажання та наявність можливості реалізовувати власний художньо-естетичний потенціал.

Варіативна компетентність – хореографічна, тобто здатність сприймати музику та самовиражатися за допомогою танцю.

– Яка участь батьків у дошкільній освіті дитини?

На відміну від попередніх стандартів дошкільної освіти, нинішній містить не лише перелік обов’язків батьків щодо виховного та навчання дітей, але й має поради, як це можна зробити в домашніх умовах. Усі рекомендації подано за лініями освіти та відповідно до завдань формування окремих компетентностей. Це означає, що батькам варто ознайомитися з текстом стандарту, адже це може полегшити для них розуміння виховного процесу.

Основні настанови для батьків:

·         кожен із батьків дитини відповідальний за її виховання, розвиток і навчання, за збереження її життя, зміцнення здоров’я, формування почуття людської гідності та усвідомленого ставлення до здорового способу життя;

·         здобуття дитиною дошкільної освіти не звільняє батьків від обов’язку доглядати, піклуватися, виховувати, розвивати й навчати її;

·         у сім’ї мають забезпечити створення середовища для додаткового виховання, відповідно до компетентностей освітніх ліній;

·         батьки мають право на партнерську взаємодію психолого-педагогічних працівників закладів освіти з членами родини вихованців (іншими словами – на поради й консультації).

– Що змінюється для вихователів садочків?

Вихователі та педагоги дитячих дошкільних закладів визначені як фасилітатори розвитку дитячої особистості. Тобто головне завдання дорослих у ДНЗ – створення сприятливих умов для формування дитини, її світогляду та світосприйняття, інтелектуальної та емоційної безпеки. Тож вихователь повинен звертати увагу на:

·         створення психологічно сприятливої атмосфери для дитини;

·         побудову взаємин із вихованцями на засадах партнерства;

·         формування безпечного освітнього середовища на основі гуманістичних цінностей;

·         педагогічне просвітництво та соціально-психологічний супровід сімей своїх вихованців;

·         забезпечення психолого-педагогічного просвітництва батьків.

– Як впроваджуватимуть новий БКДО?

У законі “Про освіту” зазначено, що останній рік перед школою є обов’язковим для підготовки дітей дошкільного віку.

 

2. Про особливості реалізації освітнього процесу в період воєнного стану в Україні внаслідок російської агресії

Згідно листа МОН від 27.07.2022  № 1/8504-22 «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році» рекомендовано реалізацію освітнього процесу в ЗДО з використанням дистанційної форми здобуття освіти

В умовах сьогодення організація освітнього процесу повинна відбуватися з урахуванням безпекової ситуації за допомогою очної, дистанційної або змішаної форми роботи.

У процесі організації освітньої діяльності в дистанційному форматі бажано використовувати синхронне і асинхронне навчання.

Синхронне навчання - це процес, коли відбувається онлайн-заняття, а асинхронне - коли вихователь записує відеозаняття або підбирає відео з інтернет мережі і передає його батькам для самостійного опрацювання дітьми. Якщо дитина не може самостійно опрацювати наданий матеріал, то батьки опрацьовують його разом із дитиною.

В умовах запровадження дистанційної форми організації освітнього процесу батьки мають стати партнерами педагогічних працівників. Тобто перша робота має здійснюватися саме з ними, а вже далі з їхніми дітьми.

 

3. Про особливості фізичного та психічного розвитку дітей 4-го року життя

 Підготувала практичний психолог Кривонос Вероніка Миколаївна Посилання на мій блог https://veronikakryvonos272.bl ogspot.com/

     Діти 3-4 років стають більш рухливими і допитливими, збагачуються їх мовні можливості, розвивається уява, зростає почуття контролю і відповідальності.

    Молодший дошкільний вік – це період переходу від предметної діяльності до гри. Гра, малювання, конструювання, ліплення, аплікація почитають формуватися як самостійні види діяльності

     Вік 3-4 років – сприятливий період для розвитку наочно-дійового мислення; діти в цьому віці – діячі! А не спостерігачі. Тому слід забезпечувати умови для їхньої різноманітної діяльності – обстеження, складання, випробування, конструювання, сортування, імітації тощо.

      Для дитини особистість дорослого ще доволі значна. Тому на загальний психічний розвиток дитини краще впливають спільні дії батьків з дитиною.                

      Важливо вчасно помітити намагання дитини виконувати самостійно ті чи інші дії та підтримати позитивною оцінкою незалежно від результату. Ініціативні дії дитини, навіть якщо вони закінчуються невдачами, є свідками активності. Дитина, якій цікаво, яка відчуває певну свободу, швидше стає самостійною. Підтримуйте та взаємодійте з дитиною.

 

4. Про казки українською мовою як засіб подолання стресу у дітей

   Казкотерапія — це не один окремий сеанс, а клопітка робота з певною метою. Вони дають кожній людині, а особливо дитині дошкільного віку те, є необхідно: свободу думок, бажань, дій, почуттів. Казки допомагають дітям і дорослим подолати страх невпевненість, допомагають фантазувати, приймати нестандартні рішення та розуміти, що всього мож досягти, якщо є бажання.

   Казкотерапія відрізняється від решти методів тим що психологічна дія відбувається на ціннісному рівні. Тобто, взаємодіючи з іншою людиною, ми завжди спираємось на базові життєві цінності: Співпрацю, Любов, Віру, Гідність, Спокій, Ентузіазм, Добро тощо.

Принципи казкотерапії

   Таким чином, перший принцип казкотерапії — до­нести до свідомості дитини інформацію про базові життєві цінності у доступному, ненав'язливому, ці­кавому для неї вигляді.

   Другий принцип казкотерапії— принцип Життєвої Сили, що є необхідною умовою для позитивних змін. На підставі другого принципу вихователь і психолог роблять усе можливе, щоб дитина вчилася знаходити і відновлювати власну Життєву Силу. Казки, які ми складаємо або добираємо, обов'язково зміцнюють ві­ру дитини у власні сили, несуть позитивну життєву програму.

   Третій принцип — принцип багатогранності, що розглядає будь-яку життєву ситуацію і казкову історію як кристал із безліччю граней або пиріг із безліччю шарів. Бачення цього дає можливість розширюватись світогляду дитини.

   Четвертий принцип — зв'язок між реальностями, де, пізнаючи психічну реальність дитини, психолог допомагає їй взаємодіяти в соціальній реальності.

Функції казкотерапії

   Казки мають вагоме значення у вихованні та розвитку дітей, виконуючи різні функції:

•  діагностичну;

•   прогностичну;

•   виховну;

•   коригувальну.

   Залежно від того результату, який необхідно отри­мати, ставиться певна мета і вже після цього добира­ються казки, основні функції яких могли б допомогти з реалізації мети.

   Діагностична функція відіграє важливу роль на первинному етапі казкотерапії. Вона дозволяє ви­значити стан дитини і поставити основну мету для додальшої роботи.

   Прогностична функція казок полягає в тому, що ми можемо побачити не тільки сьогодення людини, але і заглянути в її майбутнє. Цієї мети ми можемо досягти, аналізуючи казки разом із дитиною, даючи відповіді на її запитання. У кінцевому результаті за- здяки цій функції нам відкриються особливості по­ведінки дитини, бачення нею навколишнього світу і стратегії своєї подальшої поведінки.

   Виховна функція допомагає нам за допомогою про­стих сюжетів і яскравих, барвистих образів навчити дитину простих істин, виховати в ній якості та влас­тивості особистості, що потрібні їй в певний момент для розв'язання ситуації, що склалася, і знадобляться в подальшому житті.                                  

   Коригувальна функція є тим кінцевим результа­том, який ми хочемо отримати наприкінці казкоте­рапії. Вона полягає в заміні «небажаної» поведінки на необхідну. Саме за допомогою корекції в стані та поведінці дитини спостерігаються зміни на краще.

   Центральний момент казкотерапії — добровільність участі дітей. Тому важливою є мотивація-учасників, необхідно знайти адекватний спосіб залучення дітей до казкотерапії. В одному випадку це може бути образний текст, частушки, небилиці; у іншому — розглядання ілюстрацій, відгадування загадок про казкових героїв. Необхідно, щоб кожна дитина могла відчути уважне ставлення з боку дорослого.

До проведення казкотерапії діти знайомляться з казкою. Це потрібно для отримання цілісного уявлення від її тексту. Крім того, при повторній зустрічі казкою дошкільникам буде легко зосередитися на образній лексиці, що характеризує зовнішній вигляд героя, виразно відобразити в міміці, русі емоційний стан персонажа.

5. Про безпеку життєдіяльності дітей

https://youtu.be/3z99AxqocVM

                                       

Поради батькам "Як навчити дитину прибирати за собою"

https://youtu.be/cdktJfGyFgs

Поради батькам "Що робити, якщо дитина ниє"

https://youtu.be/uzxyTlMVs7M

Поради батькам "Як виховати добрі звички"

https://youtu.be/3kKpB_44DAQ

Поради батькам "Як привчити дитину до самостійності"

https://youtu.be/gQd_8Wcavd0

ЕТАПИ РОБОТИ НАД ВИВЧЕННЯМ ВІРШІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МНЕМОТАБЛИЦІ

1. Виразне читання вірша педагогом.

2. Повторне читання вірша дорослим з опорою на мнемотаблицю. Установка, що цей вірш буде вивчатися напам'ять.

3. Запитання за змістом вірша.

4. Пояснення значення незрозумілих слів у доступній для дитини формі.

5. Читання дорослим окремо кожного рядка вірша і повторення його дитиною з опорою на мнемотаблицю.

6. Відтворення дитиною вірша з опорою на мнемотаблицю.

Як батькам поводитися з дітьми під час війни. 5 порад

https://life.pravda.com.ua/society/2022/03/25/247968/

Війна і діти: що варто знати батькам про безпеку дітей

https://medicine.rayon.in.ua